Non-fiction про християнство без Христа….

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • Non-fiction про християнство без Христа….

          Таїнства без Христа…

          Про народження згори, без Христа, бо всі так роблять…

          Хрещення що потрібно: банер, кульки, фото, відео, золоті прикраси, гучне святкування… багато днів приготування, байдуже які хресні батьки (тут радше про кумівство…), байдуже їхній приклад християнського життя, навіть якщо живуть «на віру» без віри, все замовлено, часу шукати немає, а ще треба піти до «ксьондза», а краще зателефонувати і навіть краще щоб це зробили дідусь і бабуся, а не батьки… ну бо вони бояться їм страшно і не зручно… і десь там ще забутий Бог і зустріч з ним чи поки не на часі… а там кілька років і Перше Причастя… чи то першо-останнє…

          Урочистість першо-останнього Причастя…

          ….а і ще та… як його Сповідь… вчити ті довгі молитви та якісь там правди віри… відвідувати храм разом з дитиною, як батьки разом із дитиною готуватися до сімейного свята… і знову той «ксьондз напрягає» колись так не було… але ж є «важливіше», фото, відео, банер, одяг дитині, собі… обід… нагода… і знову забутий Бог… чи потім буде катехизація…. Та не має часу… в дитини уроки, позашкільні заняття, чуєш забутий Бог до побачення на шлюбі…

          Узаконення імітованого…

          Так це про шлюб… Нє не таїнство Подружжя, а шлюб… Рік наперед потрібно домовитись за все… ну щоб було краще і дивовижніше, ніж в інших… треба встигнути все… і знову той «ксьондз», та хай краще батьки домовляються… щоб подати на заповіді (правильно оповіді), ще ті передподружні науки, часу обмаль… може домовимось… може якось так, без них, і так багато років живемо разом… все знаємо… але всі так роблять… Шо так довго в церкві… там чекають гості, музики… і байдуже що там будуть непристойні жарти, нижче плінтуса, і це будуть слухати і бачити діти…

          і десь там чекає ще забутий Бог….

          Це не про всіх… і не для всіх…

          Далі обов’язково буде… про забутого Бога…

          Джерело: Отець Василь Ждан

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]